26 березня
Український історичний драматичний фільм «Поводир, або квіти мають очі», в основу сюжету якого покладено мандри Україною американського хлопчика та українського сліпого музики напередодні та під час Голодомору. Почалися гоніння на українську інтелігенцію. Вона була майже вся репресована. Сюжет розгортається в Харкові. Маленький хлопчик на ім’я Пітер залишається один в чужій країні. Його батько — американський інженер — був засуджений владою. Пітер починає подорож до Одеси в надії повернутися додому, але дорогою зустрічає сліпого кобзаря Івана і стає його поводирем. Мимоволі Іван стає учасником тієї гри, яка згубила батька Пітера. Удвох із хлопчиком вони переживають ланцюжок подій, який приводить їх до розгадки загибелі громадянина США.
Фільм «Поводир, або квіти мають очі» знятий дуже реалістично. Режисер Олесь Санін теж кобзар. Деякі ідеї фільму взято з його власного досвіду, коли він був поводирем сліпого кобзаря. Особливо сильна сцена завершує картину: розлітаються від вибухів пил і уламки, метафорично представлені квітами, що квітають. Епізод як би ілюструє циклічність буття — фініш обертається стартом. Якісна операторська та режисерська роботи знаходяться на рівні голлівудських ідеалів. Існує спеціальна версія стрічки з тифлокоментуванням для незрячих людей. Головним гаслом фільму є фраза: «Заплющ очі — дивись серцем».
Фільм «Поводир, або квіти мають очі» побив рекорд за популярністю серед фільмів українського виробництва періоду незалежності і дев’ять тижнів перебував у топ-10 національного кінопрокату.
Перегляньте відеоматеріал, фрагмент із кінофільму "Поводир"(реж. Олесь Санін)
09 квітня
Жанри телемистецтва: телерепортаж, телесеріал, відеокліп.
Тіна Кароль "Україна-це ти" -відеокліп (переглянути)
16 квітня
Телебачення - програми.
«За двома зайцями»: український шедевр Віктора Іванова
Пропоную переглянути фрагменти:
23 квітня
Реклама. Вплив реклами на суспільство
Мистецтвознавчий матеріал
У результаті технічної революції відбулися кардинальні зміни в усіх сферах людської діяльності, в тому числі і в мистецтві. Нові технології зробили вплив на художнє середовище і в результаті виник новий феномен мистецтва – цифрові мистецтва.
Поява цифрових мистецтв спричинила появу нових мистецьких жанрів і форм. Такі області як, наприклад, тривимірна анімація, віртуальна дійсність, інтерактивні системи та інтернет виявили небувало широкі творчі можливості. На вже усталені художні форми – кіно, двомірну анімацію, відеомистецтво, музику – цифрові технології також сильно вплинули, сприяючи створенню нових жанрових підвидів.
Використовуючи мову цифрової культури, поява цифрових мистецтв відразу ж протиставило собі все інше мистецтво – традиційне, що має назву по відношенню до цифрового аналоговим. Цифрове мистецтво – відкрита система, тому розвивається в контексті всього мистецтва і активно взаємодіє з аналоговим мистецтвом, впливаючи на нього. Так, в першу чергу зазнали впливу цифрових мистецтв традиційні види образотворчого мистецтва – живопис, графіка, скульптура. Почали з’являтися голографічні зображення, що імітують картину, скульптуру, рельєф, навіть архітектуру. Найбільш активно арт-медіа вплинув на синтетичні мистецтва – хепенінг, перформанс.
Що дали нові технології мистецтву?
- Інтерактивність – можливість глядачеві вступати в контакт з художником і навіть брати участь у створенні творів.
- Нові художні засоби.
- Елітарність цифрового (частіше всього мережевого та медіа) мистецтва.
Багато дослідників одним із видів мистецтва вважають рекламу.
- Яке ваше ставлення до реклами? Яка реклама мала на вас найбільший вплив? Поясніть чому.
Мистецька скарбничка
Реклама (від лат. «виголошую») — елемент культури, спосіб впливу на споживача, щоб з метою донести інформацію про предмет рекламування, сформувати відповідні потреби.
Перегляд відеоролика про історію реклами
Реклама стала нині частиною повсякдення, без неї важко уявити сучасне життя. Вона створює віртуальний світ і залучає до нього споживача, формуючи його інтереси й потреби. Реклама багатофункціональна: вона має економічний, соціальний, політичний, культурний, просвітницький, психологічний, естетичний вплив на суспільство.
Реклама передбачає цілеспрямовану організацію заходів для отримання певної вигоди (прибутку, сформованої громадської думки, політичної мети). Проте вона здатна не лише формувати споживацькі стереотипи й еталони, а й акцентувати увагу людей на таких важливих проблемах сьогодення, як стан навколишнього середовища, охорона здоров’я, гігієна й санітарія. У даному разі рекламі притаманні правдивість, гуманізм. Цивілізована реклама не маніпулює суспільною свідомістю, а стимулює актуальні, спрямовані на саморозвиток потреби, збагачуючи людей новими знаннями й досвідом.
За спрямованістю розрізняють рекламу комерційну (бізнесову, товарну) та соціальну, зокрема політичну, просвітницьку тощо. За характером вплив рекламних засобів може бути індивідуальним та масовим, тобто розрахованим на широке коло споживачів.
Перегляд відеоматеріалу. Соціальна реклама
Залежно від території рекламу поділяють на локальну (охоплює торговельний заклад або населений пункт); регіональну (охоплює певний регіон), загальнонаціональну (в масштабах однієї держави) і міжнародну.
Реклама є комунікативним процесом, її сенс схоплюється миттєво і засвоюється на рівні підсвідомості, коли ми гортаємо сторінки преси, слухаємо радіо, дивимося на екран телевізора або подорожуємо лабіринтами Інтернету. Для цього використовують спеціальні рекламні прийоми комплексного впливу на людину з метою привернути її увагу, зацікавити й переконати: повтори тексту, гіперболізація, посилання на думку фахівців чи авторитетів, креативні візуальні ідеї тощо.
Аналіз творів мистецтва
- Які рекламні засоби, прийоми можна вважати найпереконливішими? Які емоції збуджують насамперед?
Реклама існувала починаючи з античних глашатаїв, що сповіщали про театральні або спортивні видовища. Її вплив підвищився з поширенням друку. Стимулюючи прагнення людей до задоволення різних потреб, реклама сприяла продуктивності виробництва. Сучасні ЗМІ перетворили її на бізнес. Приміром, телебачення заповнене рекламними роликами. А з поширенням Інтернету реклама охопила колосальні території й усі категорії споживачів.
До засобів розповсюдження рекламної продукції належать: кіно, відео, телебачення (короткометражні фільми, слайд-фільми, рекламні передачі, ролики, телезаставки); радіо (інтерв’ю, рекламні передачі та повідомлення, радіорепортажі); періодичні друковані видання (газети, журнали з рекламними оголошеннями й статтями); поліграфічна продукція (плакати, афіші, листівки, буклети, каталоги); пряме розсилання (рекламні поштові пропозиції, інформаційні листи); зовнішня реклама (білборди, плазмові екрани, транспаранти, вказівники, панно, вивіски та вітрини магазинів); світлова реклама (статичні й динамічні лайтбокси, електронні табло, газосвітлові оголошення, «рядок, що біжить»); реклама на транспорті (зовнішнє оформлення автомобілів, трамваїв і тролейбусів, вагонів метро, реклама в салонах громадського транспорту); ярмарки, виставки (презентації, прес-конференції, «круглі столи», зустрічі з фахівцями, демонстрація товарів, дегустація продуктів); Інтернет (слайд-фільми, відеокаталоги, оголошення, банери).
Мистецька скарбничка
Білборд (англ. billboard — афіша, реклама на дошці) — рекламний щит на підставці, встановлений зазвичай на узбіччях автотрас поблизу місця продажу рекламованого товару, один з найпопулярніших видів зовнішньої реклами.
Під час розповсюдження реклами поширюють складові елементи фірмового стилю виробника: товарний знак або емблему, логотип, слоган, корпоративний колір, сувенірну продукцію.
Рекламісти, аби привернути увагу, викликати оптимістичний настрій споживача, застосовують візуальні образи. Доведено, що ефективним є співвідношення, коли 70% повідомлення становить відеоряд та мінімум тексту. У рекламних слоганах, текстових коментарях, музичному супроводі використовують народну творчість: прислів’я, приказки, частівки, казки, пісні.
На мистецтві реклами позначаються художні стилі: модернізм і постмодернізм. На ранньому етапі її розвитку запозичували методи модерну (подання звичайних речей як предметів мистецтва з ознаками технократичної краси). Нині в рекламній творчості втілюють естетику урбанізму; відчутне захоплення кольором і лінією, як в абстракціоністів. Нове ставлення до речей сприяло вивільненню кольору, який і дотепер є основним виражальним засобом реклами. Спостерігається зрівнювання масових виробів з творами мистецтва, як у дадаїстів. Фантазію рекламістів збуджує «виразність беззмістовного», притаманна кубізму і сюрреалізму. Популярні засоби поп-арту, мінімалізму.
Прогрес технологій у галузях фотографії, поліграфії, а також у комп’ютерній техніці, а надто — в комп’ютерній графіці, дав поштовх рекламному дизайну. Реклама, сягнувши певного художнього рівня, виробила власні засоби виразності, почала впливати практично на всі види сучасної художньої творчості. Щоб вплив на споживача був дієвішим, у рекламі використовують живопис, театр, кіно, телебачення, літературу, музику. Тому рекламу можна сприймати як особливий, нетрадиційний вид сучасного мистецтва. Наразі вона й сама змінює не тільки життя і побут людей, а й сучасне мистецтво, яке відповідно також вбирає засоби та методи рекламної творчості, акумулює її емоційно-ігрові засади, доступність, плакатність, простоту змісту або, іноді, і навмисний примітив.
Аналіз творів мистецтва
Приклади використання образів мистецтва в рекламі.
Часом дуже популярна антиреклама — інформація, яка покликана зменшувати інтерес до того чи того продукту, компанії. Наприклад, інтернет-користувачі поширюють власноруч виготовлені банери, принти, слогани, що розкривають негативну сутність певного бренду, речі, послуг. Навіть проводять конкурси антиреклами, визначають її рейтинги.
Мистецька скарбничка
Бренд (англ. brand — клеймо) — комплекс уявлень, асоціацій, емоцій, ціннісних характеристик про продукт або послугу. Складовими бренду є елементи фірмового стилю: назва (слово, словосполучення), логотип, палітра кольорів тощо.
Реклама здатна творити модель поведінки, використовуючи правила етикету, дає зразки культури спілкування, зокрема елементарні правила ввічливості. Споживачеві пропонується естетизована схема поведінки, взірці зовнішнього вигляду (мова, одяг, міміка, жести тощо). Отже, реклама формує певний стиль життя.
Утім можливості реклами для розвитку естетичних смаків пересічної людини в нашій країні реалізовані недостатньо. Для підвищення рівня культури українського суспільства варто активніше спрямовувати рекламу на інформацію про мистецтво — явища, події, заходи в цій царині.
Фотомистецтво та реклама
Збереження мистецьких надбань: галереї, бібліотеки, музеї
Немає коментарів:
Дописати коментар